Поради батькам майбутніх першокласників

1 вересня ваша дитина переступить поріг нашої школи. Усім нам хочеться, щоб дитина була успішною, відчувала себе в стінах нашої школи як вдома.

         Шкільна готовність – це складне утворення, яке включає фізичну, мотиваційну, емоційно – вольову, соціально – психологічну та інтелектуальну готовність.

         Нажаль, багато батьків вважають завданням підготовки дитини до школи навчання її читати, повного фонетичного аналізу слів, письма, вивчення складу чисел у межах 10… Це викликає психічне та фізичне перевантаження дітей. Як показали багаторічні спостереження вчителів, діти, які приходять до школи з вмінням читати, писати, рахувати, але, разом з тим, не мають достатнього розвитку психічних та пізнавальних процесів, сформованих мотивів та цінностей, стійкої емоційно – вольової сфери, вже через декілька місяців втрачають інтерес до навчання, навіть починають відставати у навчанні від тих однолітків, які прийшли до школи з належною шкільною готовністю. Формування вище зазначених вмінь передбачено навчальною програмою 1 – го класу.

Важливий не обсяг, а якість знань дитини.

•         Важливо навчити не читати, а розвивати мову. Не навчати писати, а створювати умови для розвитку дрібної моторики руки.

•         Для повноцінного розвитку дошкільняті необхідно спілкуватися з однолітками, дорослими, грати в розвиваючі ігри, слухати читання книг, малювати, ліпити, фантазувати.

•         Чим більше дитина буде причетна до підготовки до школи, обговорення майбутнього, чим більше він знатиме про школу, про нове життя, тим легше йому буде особисто в неї включитися.

•         Вже зараз намагайтеся (дуже поступово) режим дня вашого малюка співвіднести з режимом дня школяра.

•         Щоб дитина уміла слухати вчителя, звертайте увагу, як він розуміє ваші словесні інструкції і вимоги, які повинні бути чіткими, доброзичливими, небагатослівними, спокійними.

•         Не лякайте дитини майбутніми труднощами в школі!

•         Перед школою і під час навчання перевірте зір і слух дитини. 

 • Не повторюйте за дитиною неправильної вимови звуків.

 • Розмовляйте з дитиною, правильно вимовляючи слова.

 • Своєчасно виправляйте неправильну звуковимову дитини.

 • Якщо мовлення вашої дитини нечітке і незрозуміле для оточення,

    зверніться до вчителя-логопеда.  

 • Вірші, чистомовки, скоромовки стануть надійними помічниками у вихованні правильного і виразного мовлення вашої дитини.