неділя, 1 квітня 2018 р.

Тема: «З Україною в серці». Чіпчева Є.В.

Мета: розширити знання учнів про Україну, сформувати уявлення про особливості народних традицій в харчуванні, музичних та танцювальних творах, розвивати мислення, мовлення, увагу, уяву, пам’ять, виховувати любов до Україну та шанобливе ставлення до історії нашої Батьківщини.
Тип заняття: заняття-телепередача.
Обладнання: відео фрагменти, презентація, конверти з листами, емблеми телепередач.
 
Хід заняття
І. Вступна частина.
1. Організація класу до заняття.
- Говорить і показує телевізійна студія 1-А класу. Розпочинаємо наш ефір. Наш телеканал має назву «З Україною в серці». З вами я, постійна ведуча – Євгенія Василівна.
Доброго ранку!
Доброго дня!
Доброго вечора – нині, щодня!
Хай не псується годинник на вежі.
Хай буде все на землі, як належить:
Сонце – як сонце, літо – як літо,
Дощик – як дощик, діти – як діти.
Кожному дому ми щастя бажаєм.
Кожній людині – всього, що їй треба.
Хай усміхаються діти щодня.
Доброго ранку!
Доброго дня!
2. Повідомлення теми, мети, мотивація.
-Дітки, ви вже зрозуміли, що сьогодні потрапили на телеканал .
-Дітки,а як називається  країна, у якій ми живемо?
-Так, Ми живемо в Україні. Це наша держава, це наша Батьківщина.
-А що таке Батьківщина?
Батьківщина — це земля не лише ваших батьків, але й дідів й прадідів. Батьківщина — це край, де здавна звучать наша рідна мова і материнська пісня. Це отча земля. Це трава у дворі твого дому, тихі води задумливих річок і озер, безкраї поля, квітучі сади, ясні зорі, великі міста і тихі села. Це соняшник, який першим починає розмовляти з сонечком і дарує нам свою красу. Україна — це безкраї лани пшениці, квітучі поля льону, вишневі сади. Із заходу на схід треба йти до 90 днів, долаючи щоденно по 30 км .Україна — це і той край, де ви живете і зростаєте. Кожна людина любить найбільше той край, де народилася і живе,пишається своєю рідною землею, завжди хоче сказати про неї найкраще.
Ось про це ми і поговоримо на нашому занятті.

ІІ.Основна частина.
1.     Телепередача «Новини»
Лист надійшов від Гани Станіславівни Гомонай з телепередачі «Новини».
 Наша рідна Україна, наша Батьківщина має свою землю, свою мову, культуру, історію, власні звичаї і традиції та неповторні державні символи. Про них послухайте легенду в наших новинах.
–  Давним-давно жила одна жінка і було у неї три сини. Росли сини чесними, сміливими і дуже любили свою матір, готові були віддати за неї своє життя. Підросли вони і вирішили піти в люди і прославити свою матір.  Першим пішов  старший син. Мати, щоб він про неї пам’ятав, подарувала йому корону з трьома промінчиками.
–  За корону, яка зігрівала людей і вела вперед, показувала дорогу до кращого життя, дали першому сину ім’я –Тризуб.
–  Середньому сину мати в дорогу подарувала синьо-жовтий одяг. Своїми хорошими справами прославив він свою матір і дали йому ім’я – Прапор.
–  А там, де був молодший син, звучала дзвінкоголоса пісня, бо мати подарувала сину голос солов’я. І дали йому ім’я – Гімн. З того часу йдуть завжди разом – Тризуб, Прапор і Гімн, прославляючи рідну матір. Ви, напевно здогадались, діти, що матір – це наша рідна Україна.

– Послухайте в новинах декілька репортажів.
Репортаж «Прапор України»
Синій, як море, як день, золотий —
З неба і сонця наш прапор ясний.
Рідний наш прапор високо несім!
Хай він, уславлений, квітне усім!
Гляньте, на ньому волошки цвітуть,
Гляньте, жита в ньому золото ллють.
З жита й волошок наш прапор ясний.
З неба і сонця, як день весняний.
-Наш прапор має два кольори. Жовтий символізує золоті хлібні лани, а синій – мирне небо.

Репортаж «Герб України»
Знак країни — головний —
Це тризубець золотий.
Він — як сонце в небі синім,
В ньому слава, в ньому сила.
В нім священне слово “воля”,
Що рятує від недолі.
Будь же, рідна Україно,
Під гербом цим вільна й сильна,
Хай про тебе в цілім світі
Знають всі: дорослі й діти.
-Герб України – тризуб на синьому тлі. Його запровадив ще князь Володимир Мономах. Якщо пильно придивитися до нього, то можна прочитати зашифроване слово «воля».

 Репортаж «Гімн України»
Слова палкі, мелодія врочиста,
Державний гімн ми знаємо усі
Для кожного села, містечка, міста –
Це клич один з мільйонів голосів.
Це клятва, заповідь священна,
Хай чують друзі й вороги,
Що Україна вічна, незнищенна,
Від неї ясне світло навкруги.
 –Гімн – це найголовніша пісня держави. Наш гімн називається «Ще не вмерли України…». Слова написав Павло Чубинський, музику – Михайло Вербицький.
2.Телепередача «Танцюють всі»
Лілія Ребрик теж надіслала свого листа. Зараз дізнаємось, що ж вона хоче нам розповісти.
Гопак — це старовинний український танець, що давно вже став національним. Танець походить ще з козацьких часів, але і донині не втратив своєї популярності. Завдяки тому, що в гопаку використовуються віртуозні та карколомні стрибки у швидкому темпі, дивитися його виконання – це суцільне задоволення!
Сам танець відображає у собі усю широту української душі, та давно вже став візитівкою української культури. Гопак змальовує своєрідний діалог, в якому чоловіки демонструють свій характер, силу та мужність, а дівчата – свою витонченість та красу.
-         Зараз і ми спробуємо станцювати.
        Фізхвилинка «Україно, ми твоя надія»
3.Телепередача «Майстер Шеф»
Настав час відкрити лист від Ектора Хіменеса-Браво з програми «Майстер Шеф»
               (Зачитується зміст листа з відеосупроводом)
-         Пригадайте, які страви найчастіше готують ваші бабусі. (Відповіді дітей).
-         Найбільш поширеними стравами в Україні були ті, які виготовлялися з рослинних складників.  Каші становили основу харчування. Вони готувалися з гречки, ячменю, вівса, кукурудзи, пшона, пшениці.
-         Без каші не можливо уявити український стіл. Селянин, який дуже багато працював, повинен їсти калорійну їжу. Тому віддавали перевагу кашам, заправленим салом, молоком. Каша також страва обрядова: кутя, «бабина каша» в день народження дитини об’єднувала за одним столом всю родину.
-         Найбільш улюблені овочеві страви: борщ, капусняк, гарбузова каша, огірки, часник, цибуля, перець, хрін.
-         Наші предки готували різноманітні страви з картоплі: деруни, галушки, оладки, картопляники.
-         Свято для душі і шлунку – це вареники. Їх наповнювали різноманітною начинкою: сиром, ягодами, капустою, картоплею, грибами, а інколи вареники були з сюрпризом (для розіграшу в один вареник клали кісточки з вишень, перець).
-         М’ясні страви були рідкістю, тільки на свята. Страви з птиці готували лише в неділю.  Споживали багато лише сала.
-         Неможна уявити міцного господаря, який не мав на кожний день шматок сала. Без сала і господарці нема чого робити біля печі. Сало – цінний продукт, що містить цілий набір мікроелементів і вітамінів, які зміцнюють захисні сили організму.
-         Часто вживали молочні продукти багаті на білки, кальцій.
-         Ці прості невибагливі страви містять всі необхідні складові для повноцінного харчування,  легкі в приготуванні  і корисні для здоров’я. Всі овочі вирощувалися на власних городах і не містили шкідливих речовин, які потрапляють з навколишнього середовища, тобто були екологічно чистими. А ще на особливу увагу заслуговує спосіб приготування їжі. Всі страви готувалися раніше у печі, а це давало змогу зберегти під час приготування всі вітаміни і мікроелементи. 
- На особливу увагу заслуговує національне блюдо українців – борщ. Це рідка страва до складу якої входить більш ніж 20 складників. Але головним є буряк, який раніше називали борщ.
- Цю страву готували в кожній сімї, в будь яку пору року, у будні і у свята. В залежності від статків родини, наявності тих чи інших продуктів і досвіду господарки, борщ міг бути густим: «аж хвилі встають»,  рідким: « таким, що за туманом дітей не видно», «борщ зі свищем» - майже зовсім пусті, «переляканий» - блідий.
Гра «Вгадай страву за описом»
-        А зараз давайте пограємо в гру «Вгадай страву». Я читаю  опис страви, а ви взнаєте її.
-        Відокремлений від м’яса підшкірний свинячий жир, що зберігається солоним і вживається сирим, смаженим чи вареним. (Сало).
-        Популярна в Україні рідка страва, яка вариться з посічених  буряків, картоплі, капусти та інших овочів і приправ. (Борщ).
-        Одна з 12 обов’язкових страв на  Святвечір, яку готують з пшениці, заправляють тертим маком, горіхами, медом. (Кутя).
-        Солодкий напій з сушених ягід і фруктів. (Узвар).
-        Українська національна страва – невеликий варений виріб, зліплений з тіста і начинений, сиром, ягодами, капустою. (Вареник).
- Страва, яка виготовляється з тертої картоплі, смажиться і подається із сметаною. (Деруни)
4.Телепередача «Найрозумніший»
А тепер ми маємо змогу перевірити власні знання. Тіна Канделакі передала нам лист із завданнями. Хто ж в нас буде найрозумнішим?
-         Які державні символи вам відомі?
-         Яке зашифроване слово сховане на гербі?
-         Що означають кольори на прапорі?
-         Хто є авторами Гімну України?
-         Із чим традиційно зустрічали гостей?
-         Як називається український народний танець?
-         Яке місто є столицею України?
-         Народний символ України. Його дарують, ним обмінюються у Великоднє свято. (Писанка)
-         Кущ, описаний в українських народних піснях, символ дівочої вроди.(Калина).
-         Чим прикрашають голову українські дівчата? (Вінок)
-         Продовжіть прислів’я: Без труда нема ____(плода)
-         Слово – не горобець, вилетить –  ______(не спіймаєш).
-         Не одежа красить людина, а - _____(добрі діла).
-         Маленька праця краща за _______(велике безділля).
Виявляється, що в нас весь клас найрозумніших.
ІІІ. Заключна частина.
1.     Рефлексія.
-         Скажіть своє слово. Якою ви хочете бачити Україну?
-         Що хочете їй побажати?
-         Який настрій у вас зараз?
-         Що нового дізналися?
-         А що було найцікавіше?
2.     Підсумкове слово.
- Щоб Україна стала прекрасною державою, ви маєте дбати про її зміцнення й процвітання. Ваша любов до України виявляється у старанному навчанні, повазі до людей праці, до українських традицій, любові до природи.

Гарну роботу ми сьогодні провели, багато чого повторили та вивчили нового. Всі старались і чудово працювали. Наша телепередача добігає кінця. І на останок прийміть мої побажання: не забуваймо, що ми – українці. Бережімо рідну землю і мову.

Немає коментарів:

Дописати коментар