неділю, 1 квітня 2018 р.

Тема: "Образи української природи в поезії Тараса Шевченка. Тарас Шевченко«Світає...», «Встала й весна...»." Дмитренко Т.І.

Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Т. Г. Шевченка; удосконалювати навички виразного читання віршів; вчити аналізувати прочитане; виховувати любов до поезій великого Кобзаря.

Хід уроку
I.      Організаційний момент
II.  Перевірка домашнього завдання
— Кому був присвячений сьогоднішній урок?
— Що ви дізналися про дитинство Т. Г. Шевченка?
— Як народ ушановує пам’ять поета і художника?
Підготовка до переказу текста Д.Красицького «Тарас Шевченко»
 Словникова робота
Хура
панщина
кріпак
застудився
вишняк
благенька
свита
плекають
1.Розповідь про Т.Г.Шевченка за раніше складенти планом.
1) Померла ненька.
2) Тяжке сирітське життя.
3) Смерть батька.
4) Пророцтво батька збулося.
2. Гра «Доберіть антоніми»
Темний — ... (світлий);
зустрічає — ... (проводжає);
тихо — ... (голосно);
чорний — ... (білий);
ранок — ... (вечір);
угору — ... (униз);
говорить — ... (мовчить);
сміється — ... (плаче).
3. Гра «Шифрувальники»
Вінок — нок + р + ші = ... (вірші).
Київ — їв — и + об + за + ря = ... (Кобзаря).
4. Вправа «Мікрофон»
Розповіді учнів про свої враження від ознайомлення з «Кобзарем».
III. Мовленнєва розминка
1. Робота над чистомовкою
Он на березі верба!
Бу-бу-бу, бу-бу-бу!
Доглядаємо вербу!
Бі-бі-бі, бі-бі-бі!
Сидить голуб на вербі!
Би-би-би, би-би-би!
Голуб полетів з верби!
Бу-бу-бу, бу-бу-бу!
Я люблю свою вербу!
IV. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогоднішній урок ми присвятимо вивченню віршів великого Кобзаря.
Адже ніде так не розкривається душа народу, як у його творах.
V. Сприймання й усвідомлення вивченого матеріалу. Опрацювання вірша Т. Г. Шевченка «Світає...» (с. 90)
1. Читання вірша вчителем
— У якому темпі, з яким почуттям читається вірш? (Напівголосно, замріяно)
— Яка пора доби описана у вірші?
Читання стовпчиків слів «буксиром» за вчителем.
Віє
поволі
палає
рясні
сторожа
ярами
соловейко
мріють
похилились
розмовляють
— Прочитайте найдовше слово, найкоротше.
— Назвіть іменники, дієслова.
— Які куточки української природи змальовує поет?
І строфа — гай;
ІІ строфа — степ, став;
ІІІ строфа — сади.
4. Гра «Диктор телебачення»
Читати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на глядачів.
5. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання
— У якому значенні вжито вислови край неба палає; степи, лани мріють?
— Які дерева згадує поет?
— Яку пташку?
(Учні розглядають малюнок тополі.)
Темнім — ... (світлім);
тихесенько — ... (голосно);
рясні — ... (рідкі, голі (сади), безплідні).
— Чи можна почути, як тополі розмовляють із полем?
Фізкультхвилинка
6. Виразне читання вірша вчителем «Встала й весна...»
— Які картини, звуки виникли у вашій уяві під час слухання вірша?
7. Словникова робота
Ряст — зелень, трава.
Гаї
сонну
убрану
розбудила
уквітчала
зустрічають
жайворонок
соловейко
— У яких словах першого стовпчика наголошений другий склад?
— Які звуки позначає буква ю?
— Назвіть дієслова; іменники.
8. Повторне читання вірша учнями «луною» за вчителем
— Яку пору року оспівує поет у своєму вірші?
— З якою інтонацією читається вірш? (Розмірено, лірично, ніби милуючись чарівними краєвидами.)
9. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання
— Які слова вірша допомагають уявити весну як живу істоту?
— Яких птахів згадує поет у вірші?
— Де він почув жайворонка? соловейка? Що вони роблять?
— Що зробила весна із землею?
— Чому земля була ще сонна?
— Чим весна уквітчала землю?
— Чим укрила?
VI. Підсумок уроку
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Чого навчилися?
VII. Домашнє завдання
Виразно читати вірші.

Намалювати ілюстрації до віршів.

Немає коментарів:

Дописати коментар