Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Т. Г. Шевченка;
удосконалювати навички виразного читання віршів; вчити аналізувати прочитане;
виховувати любов до поезій великого Кобзаря.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
— Кому був присвячений
сьогоднішній урок?
— Що ви дізналися про дитинство
Т. Г. Шевченка?
— Як народ ушановує пам’ять
поета і художника?
Підготовка до переказу текста Д.Красицького
«Тарас Шевченко»
Словникова робота
Хура
|
панщина
|
кріпак
|
застудився
|
вишняк
|
благенька
|
свита
|
плекають
|
1.Розповідь про Т.Г.Шевченка за раніше складенти планом.
1) Померла ненька.
2) Тяжке сирітське життя.
3) Смерть батька.
4) Пророцтво батька збулося.
2. Гра «Доберіть антоніми»
Темний — ... (світлий);
зустрічає — ... (проводжає);
тихо — ... (голосно);
чорний — ... (білий);
ранок — ... (вечір);
угору — ... (униз);
говорить — ... (мовчить);
сміється — ... (плаче).
3. Гра «Шифрувальники»
Вінок — нок + р + ші = ...
(вірші).
Київ — їв — и + об + за + ря =
... (Кобзаря).
4. Вправа «Мікрофон»
Розповіді учнів про свої враження від ознайомлення з «Кобзарем».
III. Мовленнєва розминка
1. Робота над чистомовкою
Он на березі верба!
Бу-бу-бу, бу-бу-бу!
Доглядаємо вербу!
Бі-бі-бі, бі-бі-бі!
Сидить голуб на вербі!
Би-би-би, би-би-би!
Голуб полетів з верби!
Бу-бу-бу, бу-бу-бу!
Я люблю свою вербу!
IV. Мотивація
навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогоднішній урок ми присвятимо вивченню віршів великого
Кобзаря.
Адже ніде так не розкривається душа народу, як у його творах.
V. Сприймання й усвідомлення
вивченого матеріалу. Опрацювання
вірша Т. Г. Шевченка «Світає...» (с. 90)
1. Читання вірша вчителем
— У якому темпі, з яким почуттям читається вірш? (Напівголосно,
замріяно)
— Яка пора доби
описана у вірші?
Читання стовпчиків слів «буксиром» за вчителем.
Віє
|
поволі
|
палає
|
рясні
|
сторожа
|
ярами
|
соловейко
|
мріють
|
похилились
|
розмовляють
|
— Прочитайте найдовше слово, найкоротше.
— Назвіть іменники, дієслова.
— Які куточки української природи змальовує поет?
І строфа — гай;
ІІ строфа — степ,
став;
ІІІ строфа — сади.
4. Гра «Диктор телебачення»
Читати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб
подивитися на глядачів.
5. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового
читання
— У якому значенні вжито вислови край неба
палає; степи, лани мріють?
— Які дерева згадує поет?
— Яку пташку?
(Учні розглядають малюнок
тополі.)
Темнім — ...
(світлім);
тихесенько — ...
(голосно);
рясні — ... (рідкі,
голі (сади), безплідні).
— Чи можна почути, як тополі розмовляють із
полем?
Фізкультхвилинка
6. Виразне читання
вірша вчителем «Встала й весна...»,
— Які картини, звуки виникли у вашій уяві під
час слухання вірша?
7. Словникова робота
Ряст — зелень, трава.
Гаї
|
сонну
|
убрану
|
розбудила
|
уквітчала
|
зустрічають
|
жайворонок
|
соловейко
|
— У яких словах першого стовпчика наголошений
другий склад?
— Які звуки позначає буква ю?
— Назвіть дієслова; іменники.
8. Повторне читання
вірша учнями «луною» за вчителем
— Яку пору року оспівує поет у своєму вірші?
— З якою інтонацією читається вірш? (Розмірено, лірично, ніби милуючись
чарівними краєвидами.)
9. Аналіз змісту
вірша з елементами вибіркового читання
— Які слова вірша допомагають уявити весну як
живу істоту?
— Яких птахів згадує поет у вірші?
— Де він почув жайворонка? соловейка? Що вони
роблять?
— Що зробила весна із землею?
— Чому земля була ще сонна?
— Чим весна уквітчала землю?
— Чим укрила?
VI. Підсумок уроку
— Що нового дізналися на сьогоднішньому уроці?
— Чого навчилися?
VII. Домашнє завдання
Виразно читати вірші.
Намалювати ілюстрації до віршів.
Немає коментарів:
Дописати коментар